• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Бібліотечні виставки

Бібліотечні виставки

Виставкова діяльність залишається одним і основних напрямів роботи бібліотек, яка допомагає у розкритті бібліотечних фондів, популяризації видань та рекламі бібліотеки.
Бібліотечне обслуговування в умовах відкритого інформаційного простору передбачає організацію раціонального обміну інформацією, створення умов для ефективного інформаційного спілкування і ознайомлення користувачів з цінностями світової культури.
Провідне місце у структурі бібліотечно-інформаційної діяльності займає виставкова робота. Саме книжкова виставка є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.
В сучасних умовах бібліотечна виставка стає активним помічником і читача, і бібліотекаря в організації читання; їй притаманні такі риси, як актуальність, динамізм, оперативність. Відсутність жорстких рамок в організації виставок сприяє розвитку творчості, збагаченню бібліотечного досвіду.
Виставки документів завжди були найбільш розповсюдженою формою популяризації літератури. Бібліотечні заклади мають значний досвід виставкової діяльності, проте впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій потребує теоретичного осмислення та практичного використання у виставковій діяльності нових можливостей, в тому числі й мультимедійних.

Із історії книжкової виставки.

Книжкові виставки почали практикуватися в роботі бібліотек в середині ХІХ століття і стали найбільш поширеною формою популяризації книги. Організатором їх був видатний мистецтвознавець і громадянський діяч В.В.Стасов, який працював тоді в відділі мистецтв Санкт-Петербурзької публічної бібліотеки.
Виставки мали характер музейних експозицій. На них демонстрували найбільш цінні примірники з книжкових сховищ бібліотеки.
Лише на початку ХХ ст.. набуває поширення своєрідна форма просвітницької роботи серед селянства, яка поєднала в собі риси пересувного музею, лекторію і виставки, народної виставки. Відвідувачі народної виставки мали можливість брати книги додому або читати їх безпосередньо в приміщенні. Але такі народні виставки діяли всього лиш у 3-4 губерніях.
Активна агітаційно-масова робота бібліотек пожвавилася за радянської влади. Книжкові виставки в бібліотеках стали використовуватися для популяризації літератури з важливих питань повсякденного життя.
Спочатку навіть дуже великі бібліотеки організовували не більше 2-3 виставок на рік. Не було продуманої методики побудови таких виставок.
В 1918-1922р.р. багато нового і цінного у виставочну роботу внесли червоноармійські бібліотеки, фонди яких були укомплектовані новою літературою. В цих бібліотеках працювали ініціативні люди, які добре розуміли політичний характер своєї роботи. Виставки цих бібліотек мали чітку спрямованість на популяризацію конкретних книг. Характер цих виставок був різноманітний. Тематичні (або предметні) виставки рекомендували літературу з будь-якого важливого питання: міжнародне становище, творчість письменників та ін.. Крім того, існували так звані «ударні столи», на яких підбиралася література до важливих ювілейних дат, політичних і господарських компаній та ін..
Із виставок новинок особливо виділялись виставки «бойових книг», тобто книг, популяризація яких у даний період велась найбільш активно.
Основною формою популяризації літератури книжкові виставки були і в роки Великої Вітчизняної війни. На виставках були твори, які розкривали характер війни, показували героїчні справи на фронті і в тилу, знайомили зі славним минулим.
Бібліотеки широко використовували виставку як одну із найбільш активних форм популяризації літератури, так необхідної на фронті і в тилу.
У післявоєнні роки були створені всі умови для дальшого розвитку і активізації масової роботи бібліотек: покращилося комплектування книжкових фондів, багато бібліотек одержали нові приміщення, зросла кваліфікація кадрів. Усе це вплинуло на кількість і якість книжкових виставок.

Вимоги до оформлення виставки

Я вважаю, що виставка буде успішною, якщо є відповідь на три головні запитання: яка ідея цієї виставки, яка її цільова аудиторія і які засоби будуть використовуватися для розкриття заявленої теми?
Основними вимогами до оформлення виставок в бібліотеці є комфортність, наочність, доступність, оперативність.
Комфортність представляє собою ряд вимог, які забезпечують найбільш сприятливі умови для роботи з книгою і одночасним відпочинком читача. Ці умови включають в себе і зручне розташування книг на виставці, і по можливості, правильне освітлення, і місце для відпочинку читача. Крім того читачу потрібний психологічний комфорт при роботі з виставкою: зручне розташування книг, можливість ознайомлення з книгами, документами в спокійному середовищі.
Наочність в практичній роботі бібліотек нерідко трактується тільки як те,що можливо безпосередньо побачити і показати. Це знижує ефективність використання наочності як прийому, обмежує діапазон її можливого використання.
В роботі бібліотеки використовується три види наочності:

* документ, представлений фонді бібліотеки знаходиться в режимі відкритого доступу;

* образ документа, як елемент бібліотечної виставки, плакату, рекомендаційного списку літератури.

* бібліографічний опис документа в каталозі, картотеці, списках і т.д.

Кінцева мета принципу наочності – показати користувачу наявність і доступність документу в фонді.
Доступність перш за все виражається в тому, що бібліотечні виставки дають можливість читачу вивчати зміст представлених документів. Крім того, проявом доступності можна вважати інші по зрівнянню з відкритим доступом способи групування літератури на тематичних, проблемного характеру виставках.
Оперативність бібліотечних виставок розуміється двояко. Поперше, як оперативність відображення(нового документа, актуальної теми чи проблеми). По-друге, можливість ознайомлення одночасно як з первинними так і вторинними документами ( особистою книгою і її бібліографічними даними).

ОФОРМЛЕННЯ КНИЖКОВОЇ ВИСТАВКИ.

Втілення задуму в зримих формах можна досягти за допомогою рекомендаційних аксесуарів-предметів, деталей, які змістовно пов’язані з концепцією виставки і що доповнюють її композицію в якості фону. До їх числа можна віднести: знакові, предметні, художні, декоративні, конструкційні та ін.
Знакові аксесуари - це текстове чи символічне відображення інформації.
Застосування текстових рубрик, заголовків, цитат, анотацій широко практикується на книжкових виставках бібліотек. До знакових відносяться також різні символічні позначення. Символіка апелює до абстрактного мислення; використання символів благоприємно відбивається на сприйманні, якщо при цьому відбувається розгрузка текстової інформації чи її повна заміна.
Предметні аксесуари - це предмети, деталі, моделі, макети, муляжі, бутафорії, які використовують на книжкових виставках. Вони сприяють розвитку образного мислення, притяжінню і переключенню уваги, відпочинку зору користувачів. Предмети повинні служити розпізнаванню змісту розділів виставки. Наприклад, розсипанні патронні гільзи, солдатська каска краще всяких заголовків розкажуть і користувачу, про що йде мова. За допомогою предметів можна передати і саму назву виставки.
Наприклад, назва виставки, яка присвячена автолюбителям, може бути виражена такими предметами: пінопластовою буквою «Я», декоративною подушкою у вигляді серця, колесом автомобіля.
Серед художніх аксесуарів можна назвати картини, колажі, плакати, ілюстрації, фотографії, які по призначенню схожі з предметами. Специфіка художньої атрибутики заключається в тому, що вона утворює зображувальний ряд композицій, втілюючи основну ідею виставки.
Декоративні елементи експозиції призвані полегшувати послідовність зміни вражень, бути об’єктами відпочинку зору відвідувачів. Цю роль виконую драпіровка вертикальних конструкцій. Задні стінки стелажів, деяких зразків вертикально установленних вітрин необхідно драпірувати для утворювання замкнутого виставкового поля. При відсутності драпіровки навряд чи будуть радувати погляд відволікаючі сторонні сцени, якщо вони помітні в просвічуваних книжних полках.
В оживленні середовища велике значення надається декоративним рослинам, квітам, сувенірам, що створюють для користувачів довірливу турботливу атмосферу.
Конструкційними аксесуарами виступають різноманітні засоби оргтехніки, канцелярські приладдя. Це можуть бути: підставки з дерева, металу, оргскла для документів, папки, коробки, картотеки, затискувачі, закладки, скріплювачі, папір для записів, фломастери та ін. Наявність подібних аксесуарів - наше професійне виявлення занепокоєння про комфорт користувача.

ВИДИ ВИСТАВОК.

Творчість і фантазія бібліотекарів безмежна, і зараз створено дуже багато видів книжкових виставок:

*ВИСТАВКА-ПИТАННЯ (цікаві питання по певній тематиці);

*ОЗВУЧЕНА ВИСТАВКА (музичне оформлення);

*ВИСТАВКА-СИТУАЦІЯ (самі користувачі ставлять книжки на виставку);

*ВИСТАВКА-ВІДГУК (відгуки про книги);

*ВИСТАВКА-ТЕСТ (наявність тестів і літератури, де можна знайти поради по отриманим результатам тестування);

*ВИСТАВКА ОДНОГО ПОРТРЕТУ (наявність портрету чи репродукції і літератури про цю людину);

*ВИСТАВКА-ДИСПУТ (диспут між читачами з метою розкриття проблем соціального розвитку підлітків);

*ВИСТАВКА-БЕНЕФІС КОРИСТУВАЧА (кращий читач року);

*ВИСТАВКА-РЕБУС (плакат з ребусом);

*ВИСТАВКА-ГЕРБАРІЙ (гербарії, книжки, періодичні видання про ці рослини);

*ВИСТАВКА-КРОСВОРД (наявність кросворду по темі виставки, оформлення його крупним планом);

*ВИСТАВКА ОДНІЄЇ КНИГИ (з яскравим плакатом та рекомендаційною анотацією);

*ВИСТАВКА-ГРА (елементи будь-якої гри: основи безпеки життя, наша планета, школа);

* ВИСТАВКА-ДІАЛОГ(між бібліотекарем і користувачем);

*ВИСТАВКА-ВІКТОРИНА (в вигляді книжки кишенькового формату чи на окремому плакаті користувач шукає письмово оформлені відповіді на питання);

*ВИСТАВКА-РЕКОМЕНДАЦІЯ ЧИ ВИСТАВКА-ПОРАДА (поради спеціалістів з будь-якої цікавої читачам теми);

*ВИСТАВКА-ЧАЙНВОРД (наявність чайнворду по темі виставки, оформлений крупним планом);

*ВИСТАВКА-ДОВІДНИК (роз’яснення нових термінів, понять користувачам);

*ВИСТАВКА-ХОББІ (поряд з книгами експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями цих книг і зроблені руками читачів);

*ЖИВА ВИСТАВКА (тварини);

*ВИСТАВКА-ЗНАЙОМСТВО( місцевий діяч, відома людина);

*ВИСТАВКА-ПРЕЗЕНТАЦІЯ (реклама, прем’єра);

*ВИСТАВКА-ІКЕБАНА (книги на цю тематику, наявність композиції із квітів);

*ВИСТАВКА ОДНОГО ЖАНРУ(детективи, фентезі, авантюрний роман, поезія);

*ВИСТАВКА ОДНОГО АВТОРА (до ювілеїв письменників);

*ВИСТАВКА «ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ» («ГАРРІ ПОТТЕР», «ШЕРЛОК ХОЛМС»);

*ВИСТАВКА-ПОЛЄМІКА (дискусійний матеріал);

*ВИСТАВКА-ПОШУК (краєзнавство);

*ВИСТАВКА-ДОС’Є (фактичні дані про щось);

*ВИСТАВКА-ЕКСПОЗИЦІЯ (репродукції, фактографічні дані, історичні повісті);

*ВИСТАВКА-КОНФЛІКТ (психологічна);

*ВИСТАВКА КНИЖКОВИХ ІЛЮСТРАЦІЙ;

*ВИСТАВКА-ПОШТА (зворотній зв’язок з користувачем на основі рекомендованої літератури);

*ВИСТАВКА-КАЛЕНДАР (календар народних прикмет професійних свят);

*ВИСТАВКА-ОСУДЖЕННЯ (зіпсовані читачами книги);

*ВИСТАВКА-ВЕРНІСАЖ (репродукції картин);

*ВИСТАВКА-КАЗКА (готується з дітьми);

*ВИСТАВКА-ЩОДЕННИК (щоденники великих людей, письменників);

*ВИСТАВКИ-ІМЕНА (цикл виставок: «Олександр», «Анна», «Володимир»);

*ВИСТАВКА-ОБРАЗ (мистецтво театру з сценічними костюмами).